ПИСЬМЕННИК РОМАН КВАНТ

Главная | Регистрация | Вход
П`ятниця, 29.03.2024, 16:17
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Проза [4]
Пошук
Главная » Файлы » Твори » Проза

Життя - це гра
02.04.2010, 18:04

ЖИТТЯ – ЦЕ ГРА

 

Життя – це складна схема комбінацій, що створюють реальність у певній заданій площині. Кожна людина задумується над сенсом життя та ставить сакральне питання: що робити із своїм життям? Чи можна його змінити?

І так, і ні. Насправді дійсність така, яку не можливо описати словами та інтерпретувати у правильному ключі. Кожен дивиться на життя через призму своїх суб’єктивних переконань, поглядів та досвіду. Але цей самий досвід виникає завдяки людським стереотипам поведінки, шаблонам, правилам. Інформація про сутність життя потрапляє у людську свідомість із різноманітних джерел: інтернет, радіо, телебачення, книжки, спілкування з різними людьми та інші фактори. Але це суб’єктивні фактори, а у реального життя не буває об’єктивності.

Де існує чітка інтерпретація слова «життя»? Не доцільно копатися у довідниках, філософських трактатах, бо вони оперують базовими поняттями, що несуть вербальну інтерпретацію. А цей світ не піддається жодним категоріям, межам, правилам чи законам. Життя – це лише слово з п’яти букв, що вигадало людство. Процес існування людини доволі умовний та неоднозначний. Наскільки можна бути впевненим, що існує поняття Тут і Зараз? Адже ця впевненість – це вже одна із суб’єктивних категорій.

Якщо усі процеси в житті несуть вербальну інтерпретацію, то де можна знайти справжню відповідь? Філософія життя – це гра слів. Гра, бо ми не сприймаємо істину в іншій формі, окрім словесної або інтуїтивної. Але інтуїція також не до кінця вивчене явище. Та й взагалі, що ми знаємо про життя? Що воно існує? А звідки це існування бере початок та де закінчується? А що існує ще до цього початку?

Якщо немає чіткої відповіді, то треба відштовхуватися від стартової точки, яку не можна заперечити. Процес розмірковування над життям, пошук відповідей, спроби змінити своє життя на краще та досягти власних цілей – це гра. Отже, життя – це гра у реальність.

Людина вибирає декотрі правила гри. Наприклад, які вчинки сьогодні можна зробити: хороші чи погані. Від чого можна позбутися та що нового придбати. Але гравці не усвідомлюють своє місце в грі. Існує одне незмінне правило, про яке більшість забувають. Можна міняти будь-які декорації, правила свого життя, розширювати межі можливостей та свободу існування. Але не можливо змінити факт гри, бо людина народжується у ній. Кожен грає по своєму і міняє правила, а дехто пливе за течією, відчиняючись правилам більшості гравців, яких доцільно називають «сірою масою».

Формат цієї гри можна обрати довільний. Старт починають усі майже в однакових умовах. В процесі цієї гри, люди розчаровуються, радіють, отримують задоволення та невдачу, програють етапи та піднімаються на вершину. До фінішу доходять також усі, але фініш гри для кожного різний. Можна грати усвідомлено, змінюючи декотрі правила; можна просто грати без складностей, нічого нового не придумуючи та поступово наближаючись до фінішу; можна вдавати, що ніякої гри не існує і обманювати себе, відчуваючи несправедливість самого існування. Але позитивне життя чи негативне – це усвідомлений вибір людини в процесі цієї гри.

Якщо змінюється відношення людини до цієї гри, то змінюється і сама гра. Тобто, фарби, якими грає життя залежать виключно від бажання гравців, в якому вигляді вони бачать гру: світлу або темну, плюс або мінус.

Ця гра проста і водночас складна. Кожен гравець по-своєму грає, хтось створює собі перешкоди на шляху життя, а хтось впевнено та легко доходить до заданої мети. Гра для кожного індивідуальна, але водночас гра і колективна для усього людства.

Життя – це гра. Гра, в яку ми маємо грати, якщо нас у неї запросили. Інша річ, що не потурбувалися нам розтлумачити правила гри. Але правил не існує і свобода вибору обмежується самим вибором. Якщо грати чесно і не намагатися обійти інших гравців «брудними» методами, то бонуси в цій грі будуть траплятися дуже часто. Якщо робити усе навпаки і намагатися порушити гру інших гравців, то виникають перешкоди та знімаються очки, які є мірилом людського здоров’я.

Отже, гра триває доти, доки гравці у не грають. І навіть після фінішу гра відбувається тільки в новому вимірі.

Категория: Проза | Добавил: Квант
Просмотров: 3018 | Загрузок: 0 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 3.7/6
Всего комментариев: 2
2 Квант  
0
Вдячний вам за критичні зауваження. Чесно кажучи, я і сам більше люблю писати повісті та романи. Але есе більше, як технічна стаття, ніж літературна праця.

1 Квіточка  
0
На мій погляд есе не дуже у вас вийшло. Проза у великій формі краще виходить.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Статистика сайту
Друзі сайту
КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин
Опитування
Оцініть мій сайт

Всього відповідей: 11
Коллеги по перу
Ирина Солодченко - современная писательница

Copyright MyCorp © 2024 |